Opisthorchis viverrini
? Opisthorchis viverrini | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Opisthorchis viverrini в жовчних протоках | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Opisthorchis viverrini (Poirier, 1886) Stiles & Hassal, 1896 | ||||||||||||||||||
| Синоніми[1] | ||||||||||||||||||
| Distoma viverrini Poirier, 1886 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Opisthorchis viverrini — вид паразитичних плоских червів. Поширений у Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, де спричинює високу захворюваність на опісторхоз, яка іноді має епідемічний характер.[2]
Опис
Opisthorchis viverrini має розміри тіла 5,4-10,2 Х 0,8-1,9 мм. Стравохід цього паразита в 3 рази довше за його глотку. Яєчник багатопорожнинний. Остаточні господарі — людина, кішка, собака, вівера. Проміжні господарі — вид молюсків Bithynia siamensis; додаткові господарі — коропові риби.
Біологія
Розвиток Opisthorchis viverrini відбувається зі зміною трьох господарів:
- Молюски — проміжний хазяїн;
- Риби — другий проміжний хазяїн;
- Ссавці — остаточний хазяїн (людина, кішки, собаки, свині, інші види ссавців, в раціон яких входить риба).
I стадія
З кишечника остаточних хазяїв у довкілля виділяються цілком зрілі яйця. Потрапивши у водойму, яйця можуть зберігати життєздатність протягом 5-6 місяців. У воді яйця заковтують молюски виду Bithynia siamensis. У молюску з яйця виходить мірацидій, що перетворюється потім, у спороцисту. У ній розвиваються редії, які проникають у печінку молюска, де вони відроджують церкаріїв. Усі личинкові стадії розвиваються із зародкових клітин без запліднення. При переході від однієї стадії до подальшої чисельність паразитів збільшується.
Час розвитку паразитів в молюску залежно від температури води може складати від 2 до 10-12 місяців.
II стадія
Після досягнення інвазивної стадії церкарії виходять з молюска у воду і за допомогою спеціального секрету прикріпляються до шкіри риб родини коропових.[3] Потім вони активно вкорінюються в підшкірну клітковину і мускулатуру риб, втрачають хвіст і через добу інцистуються, перетворюючись на метацеркаріїв, розміри яких складають 0,23-0,37 Х 0,18-0,28 мм. Через 6 тижнів вони стають інвазивними, і риба, що містить їх, може служити джерелом зараження остаточних хазяїв.
Види, що є переносчиками Opisthorchis viverrini:
- Puntius brevis[4]
- Puntius gonionotus — synonym: Barbonymus gonionotus[4]
- Puntius orphoides[4]
- Puntius proctozysron — synonym: Puntioplites proctozystron[4]
- Puntius viehoeveri — synonym: Barbonymus gonionotus[4]
- Hampala dispar[4]
- Hampala macrolepidota[4]
- Cyclocheilichthys armatus[4] — synonym: Cyclocheilichthys siaja
- Cyclocheilichthys repasson[4]
- Labiobarbus lineatus[4]
- Esomus metallicus[4]
- Mystacoleucus marginatus[4]
- Puntioplites falcifer[4]
- Onychostoma elongatum[4]
- Osteochilus hasseltii[4]
- Hypsibarbus lagleri[4]
- Barbodes gonionotus — synonym: Barbonymus gonionotus[4]
ІІІ стадія
У кишечнику остаточного хазяїна під дією дуоденального соку личинки звільняються від оболонок цист і по загальній жовчній протоці мігрують в печінку. Іноді вони можуть потрапляти також в підшлункову залозу. Через 3-4 тижні після зараження остаточних хазяїв паразити досягають статевої зрілості, і після запліднення починають виділяти яйця. Тривалість життя може досягати 20-25 років.
Див. також
Примітки
- ↑ Muller R. & Wakelin D. (2002). Worms and human disease. CABI. page 43-44.
- ↑ P. Jongsuksuntigul, T. Imsomboon Opisthorchiasis control in Thailand // Acta Tropica — Elsevier BV, 2003. — Vol. 88, Iss. 3. — P. 229–232. — ISSN 0001-706X; 1873-6254 — doi:10.1016/J.ACTATROPICA.2003.01.002d:Track:Q15762560d:Track:Q34276000d:Track:Q746413
- ↑ JSTOR [Архівовано 1 липня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у 엄기선, Phommasack B., Rim H. et al. Fishborne trematode metacercariae detected in freshwater fish from Vientiane Municipality and Savannakhet Province, Lao PDR // The Korean Journal of Parasitology — 대한기생충학열대의학회, 2008. — Т. 46, вип. 4. — С. 253–260. — 8 с. — ISSN 0023-4001; 1738-0006 — doi:10.3347/KJP.2008.46.4.253d:Track:Q42695392d:Track:Q88834442d:Track:Q90055359d:Track:Q34916679d:Track:Q55729048d:Track:Q88835370d:Track:Q21385511.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
 | Це незавершена стаття з паразитології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
