Cypripedioideae

Cypripedioideae
Зозулині черевички
Ботанічна ілюстрація із книги О. В. Томе «Flora von Deutschland, Österreich und der Schweiz», 1885
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Зозулинцеві (Orchidaceae)
Підродина: Cypripedioideae
Lindl., 1826
Роди

Див. текст

Ареал підродини Cypripedioideae
Вікісховище: Cypripedioideae

Cypripedioideae — підродина родини зозулинцевих.

Історія опису

Джон Ліндлі, ґрунтуючись на характері розташування пиляків та приймочки, в родині Зозулинцевих виділив вісім триб: Neottieae, Arethuseae, Gastrodieae, Ophrydeae, Vandeae, Epidendreae, Malaxideae і Cypripedieae[1].

У 1896 році англійський ботанік Роберт Ролфе розділив трибу Cypripedioideae на 4 роди: 'сPaphiopedilum, Phragmipedium, Selenipedium і Cypripedium[2].

У 1960 році Л. Гараї висловив припущення, що родина Зозулинцевих має поліфілетичне походження, і визнав існування в межах родини п'яти підродин: Apostasioideae, Neottioideae, Cypripedioideae, Ophrydoideae, Kserosphaeroideae, що знаходяться на однаковому видаленні від вихідної (анцестральної) групи[3].

Деякі сучасні автори воліють ділити родину на три більш чітко окреслені підродини (іноді їх навіть зводять у ранг родин) — Apostasioideae, Cypripedioideae (двотичинкові) і власне Орхідні (однотичинкові) з підрозділом останньої підродини (родини) на дрібніші таксономічні одиниці. Прихильником такої точки зору є П. Вермеля[4]. У межах порядку Orchidales цей автор виділяє родини Apostasioideae, Cypripedioideae і Орхідні.

Новітню систему родин орхідних розробив американський вчений Роберт Дресслер[5]. Він поділяє Орхідні на шість підродин: Apostasioideae, Cypripedioideae, Orchidoideae, Spiranthoideae, Epidendroideae і Vandoideae.

Ця система значно відрізняється від попередньої, розробленої Р. Дресслером спільно з К. Додсоном[6] двадцятьма роками раніше, яка була заснована на виділенні в межах родин двох підродин — Cypripedioideae і Orchidoideae. Головна відмінність полягає в зведенні Apostasieae і Cypripedieae в ранг окремих підродин. Раніше ж, у системі 1960 року, що входять до підродина Cypripedioideae триби Spirantheae, Epidendreae і Vandeae належали до підродини Orchidoideae. Основною ознакою, що визначає приналежність триби до тієї чи іншої підродини в системі Р. Дресслера, як і у роботах багатьох його попередників, є будова колонки й характер розташування пиляка і рильця[7].

Опис

Paphiopedilum hirsutissimum. Ботанічна ілюстрація з «Curtis's botanical magazine», 1857.

Багаторічні наземні, наскельні, рідше епіфітні короткокорневищні трави з товстим, повстяним опушеним корінням, що має судини з простою перфорацією. Пагони укорочені, рідше витягнуті і розгалужені, симподіальні, зі спірально або черепицеподібно розташованим листям.

Листки конволютні, тонкі, плікатні або ременеподібні, кілюваті, шкірясті, кондуплікатні, часто мозаїчно плямисті, в основі без зчленування.

Суцвіття термінальне, з одним або декількома спірально або дворядно розташованими квітками. Квітки ресупінатні, звичайно з зчленуванням між зав'яззю й оцвітиною, різко зигоморфні, різноманітного забарвлення. Бічні листочки зовнішнього кола повністю зростаються в так званий синсепалум. Губа приймає характерну форму туфельки. З нормально функціонуючих тичинок зберігаються тільки дві бічні тичинки внутрішнього кола. Середня тичинка зовнішнього кола видозмінюється в характерний стамінодій, розташований в центрі у вигляді мініатюрного щита. Нитки тичинок майже цілком зливаються зі стовпчиком і утворюють товсту зігнуту колонку. Пиляки напівкруглі, розкриваються поздовжніми щілинами. Пилкові зерна вільні або в тетрадах зі скульптурованою поверхнею. Пилок об'єднаний липкою масою, але справжні полінії утворюються нечасто. Стовпчик товстий, приймочка велика, напівсферична. Зав'язь тригнізда або одногнізда, з аксіальною або парієтальною плацентацією.

Плід — коробочка. Насіння дрібне, веретеноподібне, рідше кулясте (Selenipedilum).

Хромосоми великі, в числі 20, 24-42[8].

Поширення

Тропічні, субтропічні і помірні області усіх материків, за винятком Африки.

Систематика

  • Триба Cypripedieae
  • Триба Mexipedieae
    • Підтриба Mexipediinae
      • Рід Mexipedium, з єдиним видом Mexipedium xerophyticum
  • Триба Phragmipedieae
    • Підтриба Phragmipediinae
      • Рід Phragmipedium
  • Триба Selenipedieae
    • Підтриба Selenipediinae
      • Рід Selenipedium

Галерея

  • Phragmipedium boissierianum. «Xenia Orchidacea», vol. 1, tab. 62, 1858.
    Phragmipedium boissierianum. «Xenia Orchidacea», vol. 1, tab. 62, 1858.
  • Фрагмипедіум довголистий (лат. Phragmipedium longifolium). La Belgique horticole, journal des jardins et des, 1873.
    Фрагмипедіум довголистий (лат. Phragmipedium longifolium). La Belgique horticole, journal des jardins et des, 1873.
  • Фрагмипедіум Варшевича. «Xenia Orchidacea», vol. 2, tab. 181. 1874.
    Фрагмипедіум Варшевича. «Xenia Orchidacea», vol. 2, tab. 181. 1874.
  • Phragmipedium schlimii. «Xenia Orchidacea», vol. 1, tab. 44, 1858.
    Phragmipedium schlimii. «Xenia Orchidacea», vol. 1, tab. 44, 1858.
  • Cypripedium acaule. National Geographic Magazine, XXXI, 1917.
    Cypripedium acaule. National Geographic Magazine, XXXI, 1917.
  • Зозулині черевички. Bilder ur Nordens Flora, 1928.
    Зозулині черевички. Bilder ur Nordens Flora, 1928.
  • Cypripedium guttatum. Архив Российской Академии наук в Петербурге, неизвестный художник, 1720.
    Cypripedium guttatum. Архив Российской Академии наук в Петербурге, неизвестный художник, 1720.
  • Cypripedium montanum. Curtis's botanical magazine, vol. 119, ser. 3, nr. 49, tab. 7319, 1893.
    Cypripedium montanum. Curtis's botanical magazine, vol. 119, ser. 3, nr. 49, tab. 7319, 1893.
  • Selenipedium palmifolium. «Xenia Orchidacea», vol. 1, tab. 2, 1858.
    Selenipedium palmifolium. «Xenia Orchidacea», vol. 1, tab. 2, 1858.
  • Paphiopedilum barbatum. Edwards's Botanical Register, volume 28 (N.S. 5), plate 17, 1842.
    Paphiopedilum barbatum. Edwards's Botanical Register, volume 28 (N.S. 5), plate 17, 1842.
  • Paphiopedilum charlesworthii. The Garden. An illustrated weekly journal of horticulture in all its branches. 1895.
    Paphiopedilum charlesworthii. The Garden. An illustrated weekly journal of horticulture in all its branches. 1895.
  • Пафіопеділум Лоу. The Orchid Album., 1891.
    Пафіопеділум Лоу. The Orchid Album., 1891.

Джерела

  • Авер'янов Л. В. Рід черевичок Cypripedium (Orchidaceae) на території Росії. Turczaninowia, 1999. — Т. 2, вип. 2.
  • Cash, C. 1991. The Slipper Orchids, Timber Press ISBN 0-88192-183-1. Lists 140 slipper orchid species.
  • Cox, A.V., A. M. Pridgeon, V. A. Albert, and M. W. Chase. 1997. Phylogenetics of the slipper orchids (Cypripedioideae: Orchidaceae): nuclear rDNA ITS sequences. Plant Systematics and Evolution 208: 197—223. PDF
  • Pridgeon, A.M.; Cribb, P.J.; Chase, M.W. & F. N. Rasmussen (1999): Genera Orchidacearum Vol. 1, Oxford U. Press. ISBN 0-19-850513-2
  • Robert L. Dressler: Phylogeny and Classification of the Orchid Family. Cambridge University Press, 1993, ISBN 0-521-45058-6

Примітки

  1. Lindley, 1826
  2. Жукова М. Фрагміпедіуми. Архів оригіналу за 21 жовтня 2010. Процитовано 16 квітня 2011.
  3. Garay, 1960
  4. Vermeulen, 1965, 1966
  5. Dressler, Robert L. 1981. The Orchids: Natural History and Classification. Harvard University Press ISBN 0-674-87525-7
  6. ROBERT L. DRESSLER AND CALAWAY H. DODSON. 1960 CLASSIFICATION AND PHYLOGENY IN THE ORCHIDACEAE (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2019.
  7. Черевченко Т. М. Кушнір Г. П. Орхідеї в культурі. Київ: Наук. думка, 1986. 200 с.
  8. Л. В. Авер 'янов, 1994, Визначник орхідних В'єтнаму
Бази даних таксонів

П:  Портал «Ботаніка» П:  Портал «Біологія»