AgustaWestland AW101

AW101/EH101 Merlin
Вертоліт Merlin HM1 королівського ВМФ на міжнародному королівському авіашоу, Англія
Тип	протичовновий / транспортний вертоліт
Розробник	EH Industries
Виробник	AgustaWestland
Перший політ	9 жовтня 1987
Початок експлуатації	1999
Статус	експлуатується
Основні експлуатанти	Королівський ВМФ Військово-морські сили Італії Повітряні сили Великої Британії ВМС Португалії ВПС Норвегії
Роки виробництва	1990-ті - наш час
Варіанти	CH-149 Cormorant VH-71 Kestrel
AgustaWestland AW101 у Вікісховищі

AgustaWestland AW101 — вертоліт середньої вантажопідйомності, що використовується як у військових так і в цивільних цілях. Був розроблений спільно компаніями Westland Helicopters (Велика Британія) та Agusta (Італія), точніше їх спільним підприємством EH Industries Limited (EHI), і мав індекс EH101. Згодом, пізніше після злиття розробників та створення AgustaWestland, вертоліт отримав нове позначення AW101. У збройних силах Великої Британії, Данії та Португалії, для AgustaWestland AW101 використовується також найменування Merlin. У США ліцензійна версія AW101 має позначення VH-71 Kestrel.

AgustaWestland AW101 спеціально створювався для боротьби з підводними човнами, для заміни вертольота Sikorsky SH-3 Sea King. Він поєднав у своїй конструкції чимало технічних інновацій. AW101 вміщує понад 30 осіб, може здійснювати пошуково-рятувальні операції на відстані 450 морських миль (близько 830 км) від бази та відповідає найсуворішим вимогам пошуково-рятувальних служб. На AgustaWestland AW101 встановлений великий вантажний люк, який розчиняється на 2,5 м. На португальських та данських пошуково-рятувальних вертольотах люк відкривається ще ширше, оскільки у них немає переднього каплевидного ліхтаря на правому облавку.

Вперше вертоліт піднявся в повітря 9 жовтня 1987 року. У 1997 році був укладений перший контракт на серійне виробництво вертольотів для англійської армії. Всього вертоліт або його модифікації вироблялися в чотирьох країнах: Великій Британії, Італії, США та Японії.

AgustaWestland AW101 є основним вертольотом Військово-морських сил Італії. У 1997 році Військово-повітряні сили Італії також замовили 12 вертольотів цього типу для заміни застарілих вертольотів Agusta-Sikorsky HH-3F Pelican^[1]. У мирний час вони виконують пошуково-рятувальну службу, а в разі війни буде виконувати аналогічні завдання у бойовій обстановці.

Модифікації

Передсерійні варіанти

• PP1 — побудований «Westland», основний прототип, перший політ 9 жовтня 1987.
• PP2 — побудований «Agusta», основний італійський прототип, перший політ 26 листопада 1987 року та використовувався для палубних випробувань, але був знищений 21 січня 1993 року через несправності гальма гвинта.
• PP3 — побудований «Westland», перший цивільний «Heliliner», використовувався для випробувань на вібрації двигунів і холодових тестів в Канаді. Судячи з усього це і є наш борт.
• PP4 — побудований «Westland» прототип для британського флоту, втрачений в інциденті 7 квітня 1995.
• PP5 — побудований Westland, вертоліт для розробки авіоніки Merlin.
• PP6 — побудований «Agusta», вертоліт для розробки варіанту для Італійського флоту, перший політ 26 квітня 1989.
• PP7 — побудований «Agusta», військово-транспортний вертоліт з задньою завантажувальною рампою.
• PP8 — побудований «Westland», цивільний прототип.
• PP9 — побудований «Agusta», військово-транспортний прототип з рампою.

Model 110 варіант ASW / ASuW для Військово-морських сил Італії, 8 побудовано. Оснащувалися двигунами T-700-GE-T6A1. Встановлено радар Eliradar APS-784 та сонар Honeywell HELRAS. Озброєні торпедами або протикорабельними ракетами Marte.
Model 111 варіант ASW / ASuW для Військово-морських сил Великої Британії, отримав позначення Merlin HM1. Оснащений двигунами RTM322 та радаром Blue Kestrel, сонаром Thomson Marconi FLASH і Orange Reaper ESM. 44 побудовано.
Model 112 вертоліт раннього попередження для Військово-морських сил Італії з таким же фюзеляжем як у Model 110 але з радаром Eliradar HEW-784 у великому надфюзеляжному обтічнику. 4 побудовано. Series 200 — військово-транспортний варіант без рампи.
Series 300 Heliliner — цивільний транспорт без рампи. У 2000, British International Helicopters провели випробування з PP8, які не привели до комерційного результату.
Series 310 — версія «Heliliner» з повним набором устаткування для роботи з нафтових платформ. не випускають.
Model 410 — транспортний варіант для Військово-морських сил Італії зі складним гвинтом та хвостовій балкою. 4 побудовано.
Model 411 — транспортний варіант для Військово-морських сил Великої Британії, позначений як Merlin HC3 покупцем, 22 побудовано.
Model 413 — вертоліт для Військово-морських сил Італії з просунутою авіонікойю.
Model 500 — цивільний транспортний варіант з задньою рампою.
Model 510 — цивільний транспортний варіант з задньою рампою, 2 побудовано. Один використовувався для Tokyo Metropolitan Police Agency і один для підтримки US101 (Lockheed Martin VH-71 Kestrel).
Model 511 — військовий вертоліт пошуку та порятунку для канадських військових, що отримав позначення CH-149 Cormorant.
Model 512 Merlin Joint Supporter — для Королівських військово-повітряних сил Данії. 8 придбані для пошуку і порятунку (512 SAR) і 6 як тактичний транспорт (512 TTT). Шість транспортів було продано RAF (як Merlin HC3As) і замінені шістьма знову побудованими Merlin.
Model 514 — вертоліт пошуку і порятунку для Повітряних сил Португалії, 6 побудовано^[2].
Model 515 — варіант для порятунку рибалок для Повітряних сил Португалії, 2 побудовано.
Model 516 — військовий вертоліт пошуку та порятунку для Повітряних сил Португалії, 4 побудовано.
Model 518 — транспортний і протимінний варіанти для Військово-морських сил Японії, 2 побудовано.
Model 519 — президентський вертоліт для Корпусу морської піхоти США як VH-71 Kestrel, були побудовані 4 випробувальних машини та п'ять серійних.
Model 611 — бойовий варіант для пошуку і порятунку для італійських ввс. 15 замовлено.
Model 612 — норвезький варіант для пошуку і порятунку, служив у Повітряних силах країни. Замовлено 16 шт., з можливістю збільшення на 6 більше.
Merlin HM1 — позначення Військово-морських сил Великої Британії для Model 111.
Merlin HM2 — переобладнані з новою авіоникой 30 HM1 для Військово-морських сил Великої Британії.
Merlin HC3 — позначення Військово-морських сил Великої Британії для Model 411.
Merlin HC3A — позначення Військово-морських сил Великої Британії для шести раніше Royal Danish Air Force Model 512 модернізованих до британських стандартів.
Merlin HC3i — для Військово-морських сил Великої Британії сім HC3 як проміжні до повного апгрейду до HC4.
Merlin HC4 / 4A — конверсія 25 RAF HC3 / 3A для використання RN, перший політ у листопаді 2016.Кокпіт HM2, складаний хвіст та лопаті для використання на флоті.
Merlin ASaC5 — планована конверсія 8 RN HM1 для використання на авіаносці як раннього попередження.
CH-148 Petrel — протичовновий вертоліт корабельного базування для Канади. 35 замовлено для канадських військових, пізніше зменшений до 28 і припинений в 1993.
CH-149 Chimo — вертоліт пошуку і порятунку для Канади. 15 замовлено канадськими військовими, але пізніше скасований.
CH-149 Cormorant — вертоліт пошуку і порятунку для Канади, 15 замовлено і поставлено.
Lockheed Martin VH-71 Kestrel — не отримав розвитку варіант для USMC який повинен був служити в якості президентського вертольота.
SH-101A — італійське військове позначення для варіанту MP з 2012 року.
EH-101A — італійське військове позначення для варіанту AEW з 2012 року.
UH-101A — італійське військове позначення для варіанту ASH з 2012 року.
HH-101A — італійське військове позначення для варіанту CSAR.

Літально-технічні характеристики

Наведені дані для військово-транспортного варіанту Merlin HM.Mk 1(2).

Джерело: Jane's ^[3]

Основні характеристики

• Екіпаж: 1-2 особи (+2 оператора у протичовнових варіантів)
• Пасажиромісткість: 30 солдатів або 16 поранених на носилках
• Довжина: 22,8 м
• Довжина фюзеляжу: 19,53 м
• Висота: 6,62 м (з хвостовим гвинтом)
• Діаметр несучого гвинта: 18,59 м
• Діаметр кермового гвинта: 4,01 м
• Максимальна ширина фюзеляжу: 2,8 м (без спонсонів)

• Площа обертання несучого гвинта: 271,51 м²
• База шасі: 6,98 м
• Колія шасі: 4,55 м
• Маса порожнього: 10 500 кг
• Нормальна злітна маса: 14 600 кг
• Максимальна злітна маса: 15 600 кг
• Корисне навантаження:  
  • Маса корисного навантаження на підвісці: 5 443 кг
• Маса палива у внутрішніх баках: 3 406 кг
• Силова установка: 3 × турбовальний Rolls-Royce Turbomeca RTM322-01/08 2 100 к.с. ( 1 566 кВт (злітна))

Вантажний відсік

• об'єм : 29,0 м³
• довжина: 7,09 м
• ширина: 2,49 м

Льотні характеристики

• Крейсерська швидкість: 278 км/год
• Практична стеля: 4 575 м
• Статична стеля:  
  • із використанням ефекту землі: 2 225 м
  • без використання ефекту землі: 1 128 м
• Швидкопідйомність: 10,2 м/с

Озброєння

• Стрілецько-гарматне: до 5 кулеметів у військово-транспортних варіантів
• Бойове навантаження: 960 кг різноманітного озброєння
  • 4 × торпеди (Королівські ВМС: Mk.46; ВМС Італії: Eurotorp MU90)
• Керовані ракети: 2 × ПКР (ВМС Італії: Marte Mk.2/S)
• Некеровані ракети: можлива підвіска блоків
• Бомби: глибинні бомби (включаючи Mk.11 mod 3)

Примітки

Див. також

Аналоги

• Мі-38
• Мі-17
• Eurocopter Cougar
• CH-148 Cyclone
• NHI NH90
• Sikorsky S-92

Списки

• Список вертольотів

Посилання

• Вертольоти Merlin португальських ВПС (англ.) (Перевірено 11 липня 2008)
• Вебсайт виробника вертольотів [Архівовано 22 липня 2016 у Wayback Machine.] (англ.) (Перевірено 11 липня 2008)
• Фотографії вертольотів EH-101 (рос.)
• HMS Somerset embarks Merlin [Архівовано 2 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.) (Перевірено 11 липня 2008)
• Royal Navy Merlin HM1 page (англ.) (Перевірено 11 липня 2008)
• RAF Merlin HC3 page (англ.) (Перевірено 11 липня 2008)
• EH-101 Merlin on Portuguese Air Force Official Website, in English (англ.) (Перевірено 11 липня 2008)