Лаланд 21185

Лаланд 21185 (сузір'я Великої Ведмедиці) — масивний червоний карлик, відстань 8,29 світлових років, АЗВ = 10,4 , спектр M2.1, маса = 0,450 маси Сонця.

Лаланд 21185 по масі більше зорі Барнарда в 2,7 раз, а Проксіми в 4,2 раза. Температура її поверхні близько 3500К. Вік Лаланда приблизно ~ 8-10 млрд років.

Найближчий сусід — зоря Вольф 359 (4,1 св. роки).

Історія відкриття і дослідження

Вперше зоря була зафіксована в спостереженнях Жозефа Лаланда, французького астронома, в 1801 році. Саме тоді їй було надано назву.

В 1951 Петер ван де Камп і Sarah Lippincott заявили про виявлення планетної системи у зорі Лаланд 21185. Дослідження проводились шляхом позиційних вимірів на фотопластинках, отриманих на 24-х дюймовому рефракторі обсерваторії Sproul, що належала Swarthmore College, штат Пенсільванія, США. В 1960 році Sarah Lippincott зробила повторну заяву стосовно відкриття 1951 року. Але в 1974 році астроном George Gatewood із обсерваторії Алегені, проводячи додаткові дослідження астрометричними методами, оголосив результати ван де Кампа і Ліппінкот помилковими.

Втім, в 1996 році, той же George Gatewood повідомив про те, що зоря може мати планетну систему з декількома планетами. Ця інформація ґрунтувалася на аналізі даних фотозйомки з період 1930—1984 років і даних про рух зорі з 1988 по 1996 рік. Отримані дані дозволили припустити наявність трьох планет.

По результатам сучасних (2010) досліджень, отриманих методом променевих швидкостей, Лаланд 21185 не має планетної системи — принаймні, в тому вигляді, якою вона уявлялась по заявам Петера ван де Кампа, Сари Ліппінкот і Джорджа Гейтвуда. Виміряна радіальна швидкість Лаланд 21185 постійна, що виключає, по результатам досліджень, у даної зорі планет з масою вищою маси Юпітера.

У культурі

Лаланд 21185 є метою першої міжзоряної експедиції землян у романі Грегорі Бенфорда «Крізь море сонць» (1984). Там вона знаходить планету, населену розумними істотами, що здатні керувати електромагнітними полями за допомогою своїх тіл.

Див. також


Сатурн Це незавершена стаття з астрономії.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття не містить посилань на джерела. Ви можете допомогти поліпшити цю статтю, додавши посилання на надійні (авторитетні) джерела. Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (квітень 2016)
  • п
  • о
  • р
Байєр

α (Дубхе) • β (Мерак) • γ (Фекда) • δ (Мегрез) • ε (Аліот) • ζ (Міцар) • η (Алькайд) • θ (Альхауд) • ι (Таліта Північна) • κ (Таліта Південна) • λ (Танія Північна) • μ (Танія Південна) • ν (Алула Північна) • ξ (Алула Південна) • ο (Мусцида) • π¹ • π² • ρ • σ¹ • σ² • τ • υ • φ • χ • ψ • ω • b • c • d • e • f • g (Алькор) • h • A

Флемстид

1 (ο, Мусцида) • 2 (A) • 3 (π¹) • 4 (π²) • 5 (b) • 6 • 7 • 8 (ρ) • 9 (ι, Таліта Північна) • 11 (σ¹) • 12 (κ, Таліта Південна) • 13 (σ²) • 14 (τ) • 15 (f) • 16 (c) • 17 • 18 (e) • 19 • 20 • 21 • 22 • 23 (h) • 24 (d) • 25 (θ, Альхауд) • 26 • 27 • 28 • 29 (υ) • 30 (φ) • 31 • 32 • 33 (λ, Танія Північна) • 34 (μ, Танія Південна) • 35 • 36 • 37 • 38 • 39 • 40 • 41 • 42 • 43 • 44 • 45 (ω) • 46 • 47 • 48 (β, Мерак) • 49 • 50 (α, Дубхе) • 51 • 52 (ψ) • 53 (ξ, Алула Південна) • 54 (ν, Алула Північна) • 55 • 56 • 57 • 58 • 59 • 60 • 61 • 62 • 63 (χ) • 64 (γ, Фекда) • 65 • 66 • 67 • 68 • 69 (δ, Мегрез) • 70 • 71 • 72 • 73 • 74 • 75 • 76 • 77 (ε, Аліот) • 78 • 79 (ζ, Міцар) • 80 (g, Алькор) • 81 • 82 • 83 • 84 • 85 (η, Алькайд) • 86 • 55 Cam • 56 Cam • 57 Cam • 1 CVn • 14 LMi • 15 LMi • 47 LMi • 37 Lyn • 41 Lyn • 44 Lyn

Найближчі

Лаланд 21185 • WISE 1405+5534 • Глізе 412 • Грумбридж 1618 • Глізе 338 • GJ 1151 • ξ (Алула Південна) • Глізе 450 • Глізе 424 • Грумбридж 1830

Інші

R • S • W • Winnecke 4