Ерік XI Шепелявий
| Ерік XI | |
|---|---|
| Erik Eriksson | |
 | |
| Король Швеції | |
| Початок правління: | 1222 |
| Кінець правління: | 2 лютого 1250 |
| Попередник: | Юган I Сверкерссон |
| Наступник: | Вальдемар I Бірґерссон |
| Дата народження: | 1216(1216) |
| Дата смерті: | 2 лютого 1250(1250-02-02) |
| Поховання | Варнгемське абатство |
| Династія: | Еріксони |
| Батько: | Ерік X |
| Мати: | Катарина Імсеборґ |
Ерік XI Шепелявий, Ерік Ерікссон (1216 — 2 лютого 1250) — король Швеції у 1222–1250 роках, нащадок Володимира Мономаха по материнській лінії. Прізвисько Еріка ХІ «Шепелявий» походить від таких рядків римованої «Хроніки Еріка»: «конунг нетвердо володів мовою, був шепелявим, та до того ж і кульгавим».
Життєпис
Був сином короля Швеції Еріка X Кнутссона та Рікси — сестри данського короля Вальдемара ІІ, дочки короля Данії Вальдемара І Великого та Софії Володарівни. Сам Ерік народився в Данії, куди виїхала його мати після смерті свого чоловіка Еріка Х (онука Еріка ІХ Святого).
У 1222 році Ерік ХІ успадкував королівський престол Швеції. Через деякий час проти нього виступив Кнут Гольмґерссон, який походив зі шведської королівської династії. 28 листопада 1229 року він розбив військо Еріка в битві при Олустрі (нинішнє місто Остра в Швеції), і король був змушений втекти до Данії.
Ерік ХІ знову повернув собі корону лише після смерті Кнута у 1234 році. Проте реальна влада перебувала в руках його ярлів (вища знать), спочатку Ульфа Фасе, потім ярла Бірґера Маґнуссона.
У 1237 році папа римський Григорій IX закликав Еріка організувати хрестовий похід проти язичницького Тавастланду (історична частина Фінляндії). Похід очолив шурин короля — ярл Бірґер, який, за повідомленням «Хроніки Еріка», заснував там фортецю Тавастгус. У 1240 році шведи почали похід на Ладогу, але були розбиті новгородськими військами начебто які очолював князь Олександр Невський у гирлі Неви.
У 1247 році син Кнута Довгого Гольмґер підняв проти Еріка повстання, однак зазнав поразки у битві при Спаррсетрі в Уппланді, і в 1248 році його стратили.
Помер 2 лютого 1250 року. Похований у церкві Варнхемського монастиря. З його смертю згасла чоловіча лінія роду Еріка ІХ Святого.
Родина
Дружина — Катаріна (1215—1251), донька Суне Фолькессона (представника знатного роду Фолькунгів).
Джерела
- Philip Line Kingship and state formation in Sweden, 1130—1290 Library of Congres, 2007 (ISBN 9789004155787).
- Harrison, Dick Jarlens sekel — En berättelse om 1200-talets Sverige (Stockholm: Ordfront, 2002) ISBN 91-7324-999-8
|
